...Сьогодні боксерські боги гуляють в Києві. І нарід наш увесь - від Соломонова до Ранньої Зорі і від Грем'яча до Фороса - не відстає. Прокидаються з посмішкою мільйони трудяг по всій країні, задоволені засинають ті, хто тільки-но закінчив зміну. Радісно заливаються гидкими коктейлями в дорогих столичних шинках дітки-мажори, а десь під Талакiвкою заспаний морпіх під дощем на СП шепоче в радейку побратимам в бліндажі: «4.5.0. Так шо там Усик?»
А що там Усик? У нього все гаразд - їде домів з масивної спіраллю трофея імені Мухамеда Алі, який отримав з рук вдови Найвеличнішого, і з цілим клунком чемпіонських пасів.
Як він до такого докотився? Читайте в попередній статті.
Абсолютними чемпіонами крузервейту досі вважалися лише американець Евандер Холіфілд й О'Нілл Белл з Ямайки, які у різний час були з титулами WBC, WBA і IBF.
Але найповніший комплект, з пасом WBO на додачу, облаштувався в колекції тільки Олександра. Це рекорд дивізіону, як і рекорд за кількістю боїв, витрачених на досягнення «абсолюту».
Таким набором володіли до Усика лишень три людини в історії: американці Бернард Хопкінс, Жермейн Тейлор і Теренс Кроуфорд.
Шлях Сашка до перемоги почався з джебу, яким кримський шульга практично затероризував Гассієва, і невловимої для росіянина рухливості Олександра. Швидкість, вибір позиції на рингу, таймінг, шосте відчуття, мобільність, легкість на ногах і щільність нанесення ударів - мало що виказувало у ньому важковаговика. Оптимальна дистанція була знайдена майже відразу.
Тактика Усика була не менш ясною, ніж позавчорашній день в Київській області: бути настирливим, безперервно, без шаблону насідати й постійно утримувати Мурата в розбалансованому стані, робити його завжди неготовим до того, щоб впертися і «навалити» серійно чи одним жорстким ударом. Не було завдання розбити росіянина вщент - лише затягати його до нестями.
Здавалося б, все зрозуміло й прозоро. Але ж Гассієв, примітивно тупцюючи по рингу під зойки свого безпорадного коуча, так нічим й не зміг запорадити ситуації, щось вигадати на противагу Усику. Більш того, Мурат навіть у кінці не спромігся перейти в режим ва-банк.
Під час репортажних боїв під рукою завжди є олівець та лист паперу. Позначки «на льоту», часом нецензурні, дикі скорочення й почерк - джерело для психоаналітиків (колись заради лулзів треба викласти скан; зараз ще лячно травмувати таким читачів).
Так ось, уже в середині 4-го раунду стало зрозуміло, що записувати щось туди немає потреби. На рингу відбувалася декласація. Ні, ніхто не гамселив супротивника до м'яса, не мав бажання загилити з усієї дурі, та й Гассієв не хитався від стусанів. Проте це все ж таки був урок боксу.
Так, це було боксерське айкідо у виконанні сенсея-лівші: скутість, прямолінійність дій силового бійця, який все вичікував, коли б вибухнути, направили проти нього. Поки Мурат намагався збагнути, з якого боку підібратися і як заліпити цьому вертлявому чимось важким, його завалювали джебами і швидким вогнем комбінацій. Нескінченні п'ятнашки, в які грався з Гассієвим українець, нервували, збивали з пантелику та - головне - прицілу, а також скорочували до мінімального час на організацію атак.
Джеб-джеб-джеб-джеб-джеб, фланговий зліва, сіпнутися в бік, фінт, піти в інший бік, накинути один-два удари зблизька, закрутити суперника, і поки той закінчує фронтальне наведення або зопалу намагається навісити справа, знову зайти за передню ногу, щоб знизити потужність його удару. Повторювати до фінального гонгу в необмежених кількостях.
Не руйнувати - препарувати. Не намагатися будь-що в тилу ворога здобути дострокову перемогу, а зашумити супротивнику білий світ до такої міри, що навіть у найбільш корумпованого судді рука не підніметься написати кривий рахунок. Влаштувати не бійку - бокс.
Ця тактика, як показав двобій, була ефективно проти панчера, який ходить за тобой з булавою, причому виглядало це все дуже просто. Але той, хто боксував, чудово розуміє, як складно працювати в цій манері настільки плавно. Не втрачаючи до того ж концентрації - кожні три хвилини усіх 12 раундів. Коли в одне ціле зливаються бойовий план, робота на інстинктах, рефлексах, а також дії під контролем свідомості, і все це виконується у високому темпі, - це виступ майстра.
Ближче до кінця 4-го раунду на аркуші паперу у автора з'явилося слово «деклас». І якраз у цей момент Гассієв ввалив громохкий правий боковий, який пронісся через плече Усика й солідно зачепив тому підборіддя. Whoa! Так в нас, виявляється, бій!
Олександр зробив те, що і повинен був зробити боксер високого рівня: загасити запал Мурата, який на хвилі успіху точно пішов би відчайдушно кулачити підбитого опонента. Іншими словами, українець зв'язав росіянина у клінчі й без проблем протримався до близького гонгу. Момент було вичерпано.
Господар рингу на радощах і з думкою «Еге ж! If it bleeds, we can kill it» пішов у свій кут, проте, як показали наступні вісім раундів, це був перший та останній серйозний успіх росіянина. Двічі повторювати Олександру не треба було: проведено калібрування й посилено контроль у захисті. Надалі такі ж самі удари Мурата проходили побіжно, недоліталі або перелітали. Гассієва тримали на незручній для нього дистанції. «Хай він б'є повітря», - цей вислів Анатолія Ломаченка, який був в куті киянина, запросто можна виносити в назву статті.
Ще до екватору поєдина джеберский кошмар Гассієва зробили ще страхітливішим за рахунок частішого підключення хуків, аперкотів і непередбачуваних переходів з поверху на поверх. Вся ця метушня не давала йому визирнути з-за блоку. Але ось відчуття, що небезпека минула, все одно не полишала: сила удару у Мурата нікуди не поділася, і вперіщити він міг будь-якої миті. Міг, мабуть, але ж якісь наволочі зігнули йому ствола рушниці, і та постійно трапляла не туди, куди потрібно.
Гассієв кілька разів зачепив Усіку ребра хуком зліва, але той, реагуючи на успіхи противника, не тікав, а робив крок назад... і контратакував серією ударів, мальовничо відкидав кулаками голову візаві. Іншими словами, Мурату не давали продиху і не дозволяли розвивати успіх - відповідь на атаки росіянина прилітала одразу ж.
Можливо, саме через це Гассієв був схвильований більш ніж треба: у 3-7 раундах він неодноразово намагався вдарити нижче поясу або майже нижче поясу. Навряд чи це було навмисно, проте кілька разів Усіку точно було неприємно.
Британські коментатори в середині бою занепокоїлися - чого це Усик лівою ногою робить якісь па, ніби щось його турбує? Можливо, травма? Коли Усик став робити те саме й правою ногою, а потім обома по черзі, містери з мікрофоном заспокоїлися: ага, зрозуміло, це просто азарт і шоу. До речі, якби не ефективність Олександра, такі витівки могли б здатися комусь «понтами».
Гассієву було вже непереливки й не до таких дрібниць. У 8-9 раундах він зупинявся під легкими комбінаціями, а його голова стрибала від стусанів. Усім своїм виглядом Мурат демонстрував одну емоцію - « ». Саме так - нічого. Думок про те, що робити, як це припинити, як пустити течію бою назад - їх не було помітно. Не дуже зарадив боксеру й коуч. Все, на що вистачило Абеля Санчеса, це на погрози зняти Мурата, якщо в картині бою нічого не зміниться. Ось тільки тренер забув, що це його робота - підказувати бійцеві, що робити.
Що відбувалося в останніх раундах? Все було так само, тільки ще ефективніше: господар рингу втомився, а цей татуйований енерджайзер продовжував працювати до кінця з повторними атаками. Навіть дивно, як це ніхто із запо... з-за кордону до сих пір не згадав тему допінгу. Не напружуйтесь! Ми скажемо одразу, що виявлять в аналізах: перевищення норми смачних борщів, слідові концентрації вареників з капустою й шкварками, а також невечкий титр вермішелі.
Уважно дивимся на обличчя на фоні:
Спало на думку: якщо Мурату за час, що залишився, таки вдасться прибити Усика панчерською плюхою, переможець Суперсеріі буде сприйматись як щось неправильне... Надто вже класно сьогодні боксував Олександр. Не можна по-дурному програти, маючи таку перевагу - світ піде шкереберть.
Функціоналка Усика була феноменальною і дозволила перебити за цим параметром бійця Санчеса. Цей коуч відомий саме завдяки цьому параметру своїх боксерів. Усик викинув за бій майже тисячу ударів. Рівно втричі більше, ніж Гассієв, у якого фактично була відсутня робота ніг. 939 против 313. Ні, не можна сказати, що ми не прогнозували перемогу українця, але ж сподівалися на конкурентний бій.
Судді, на щастя, виявилися адекватними: двічі 119-109 та 120-108 на користь Усика. Мабуть, двох служителів Феміди дуже вразив удар Гассієва в 4-му раунді. Автор вважає, що тієї плюхи було недостатньо, щоб забрати раунд: до неї Олександр перебивав Мурата і не менш барвисто піднімав йому баняка аперкотами.
Знаєте, що найсмішніше? Зазвичай, коли один боксер явно сильніший за іншого, але не може звалити супротивника, відбувається марудний набір очків. В Москві було саме це, але слово «марудний» замінили на «яскравий». Коли боєць насправді талановитий, кайфує від того, що робить, причому робить це показово-красиво - це не встигає набриднути й за 12 раундів. Навіть без нокдаунів і нокауту.
Пам'ятайте, як чудовий Серхіо Мартінес хіба що не згвалтував почуття власної гідності Хуліо Сесара Чавеса-молодшого, настільки широкою тоді була прірва в майстерності? Втім, доречніше привести інше порівняння - Бернард Хопкінс vs. Келлі Павлік. Але ще більш коректно буде сказати, що це було повторення бою Джо Кальзаге з Джефом Лейсі: вже лунають голоси, що «шльопальщік побєділ». Ну... Джо свого часу 46 разів сміявся з подібної критики, а коли такими «ляпасами» мордував небитого панчера, боги боксу, напевно, поголовно напилися на радощах десь в Уельсі.
«...Батя в будинку!» - наче якийсь гицель, зарепетував перед виходом з рингу переможець. А таки ж не збрехав: дякуєм, Анатоліє Миколайовичу! ;)
Це був перший в історії фінал Суперсеріі. І він наш.
PS: Політика? Без неї нікуди - завдяки тим, хто її активно в спорт тягне (але винні, звісно, «ці писаки»). Що крутіше, ніж перемогти в столиці держави, яка захопила шматок твоєї країни розміром з Нідерланди, п'ятий рік поспіль вбиває українців й пропонує «давайтє обнімємся», тамтешнього бійця без поразок, та ще й зробити це розгромно? «Можем повторіть». А що крутіше за все це — читайте нижче.
PРS: Олександр! З наступної поїздки на нуль до своїх чекаємо в Instagram фото стосу з 10 тепловізорів або ще чогось, а не усмішок на підтримку кремлівського пропагандона. Можна навіть нічого не підписувати. Тільки фото — і всі все зрозуміють. Слава Україні!
И ещё раз примечание: если вам удобнее читать репортаж на русском языке — читайте.
Аби не прогавити найцікавіші новини зі світу боксу і ММА, підписуйтесь на наші групи в Twitter, Facebook та ВКонтакте.
